КОКАИН Columbia Кокаин Эквадор дарнет шоп Мурино

Типа, привет, дружище! Знаешь, как-то так получилось, что я стал таким наркоманом-гопником. И чувствую, что это еще только начало! А все началось совсем невинно - с кокаина и шаурмы, кто бы мог подумать, да? Но давай, я расскажу тебе, как все случилось.

Вот я однажды гуляю по нашему худому району, когда вижу закадычного приятеля, который умеет делать классные закладки наркоты. А называется эту штуку "закладкой" потому что потом, после приема, вроде и закладывается, и как бы забылось, но все равно остается в голове, понимаешь? В общем, я подошел к нему, завязал разговор и сказал, что мне нужна крутая шняга.

И вот, через пару дней, я уже сижу в своей лазаретной квартирке и делюсь своими находками с друзьями. Разогнали настроение попперсами, а потом выпалили пару дудок, да таких, что ни один афганский наркобарон не смог бы соперничать. Знаешь, это такой кайф, когда ты дымишь эту дудку и чувствуешь, как тебе все начинает казаться просто охуенно и ты даже начинаешь верить, что ты самый сасный кун в этой дыре.

Но потом я понял, что нужно развиваться, иначе заживу наркоманской жизнью, а это не для меня. И тогда я решил открыть свою нелегальную точку продажи шаурмы. Ведь кто-то должен обеспечивать голодных наркоманов, да и бабок можно наварить. Хотя, блин, бабки все уходят на герыч, а не на шаурму, но это уже другая история.

Собрал я свою команду косых пацанов, чтобы вместе устроить это дело. Кто-то готовит шаурму, кто-то развозит, а я заливаю свою болтушку в трехлитровую банку и добавляю туда все самое охуенное. У нас ведь только самое лучшее - и мясо, и овощи, и соусы, и наркотики.

И так, аферу палить не буду, но скажу, что наша шаурма была такая вкусная и такая ошеломляющая, что все бомжи и наркоманы покупали ее с удовольствием. А уж когда у нас появился новый сосед - братец из соседнего района, который оказался еще более крутым наркоманом, чем мы, так вообще шаурма полетела на ура!

Мы работали как заложники, каждый день поставляли свою наркотическую шаурму, а он менял нашу болтушку на свою герычную траву. Кажется, нам удалось достичь взаимовыгодного сотрудничества.

Но со временем стало все сложнее. Шаурма забиралась не только в глотку на одном дыхании, но и в глотку полиции. Начались облавы и стало все очень горячо. Когда-то мы были крутыми, но потом все пошло по пизде. Я разочаровался в нашем бизнесе и понял, что нужно менять жизнь. Не торгуй наркотой, не открывай нелегальных точек продажи, не мечтай быть сасным гопником. Это только приведет тебя к грустному концу, когда ты будешь просто кататься по улицам в поисках новой дудки или еще хуже.

Верь моему опыту, парень, у нас в стране и так хватает наркоманов и гопников. Лучше занимайся чем-то полезным, ищи свое призвание, а не сиди на игле или дудке. Да и шаурму в хороших местах можно найти. Жизнь слишком коротка, чтобы тратить ее на глупости.

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.